- пробійник
- -а, ч.Ручний інструмент для пробивання невеликих отворів.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
пробійник — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
пробій — бо/ю, ч. 1) Крізний отвір у чому небудь. 2) Те саме, що пробійник. 3) Металева дужка для навішування гачка, замка. 4) Руйнування діелектрика (звичайно під дією електроструму). Пробій ізоляції. •• Бра/ти пробо/єм здобувати, діставати що небудь,… … Український тлумачний словник
пробивач — и/вача/, ч. Те саме, що пробійник … Український тлумачний словник
пробивач — вача, ч. Рс. Ручний інструмент для пробивання невеликих отворів; пробійник … Словник лемківскої говірки